немазаний
НЕМА́ЗАНИЙ, а, е.
1. Не побілений, не покритий шаром глини, крейди і т. ін. (про стіни, хату і т. ін.).
У великій, непривітній кухні, освіченій жовтим сонячним заходом, неметеній і немазаній, застала вона Марину одним одну (Панас Мирний);
Мазанка світила своїми рудими, немазаними стінами (Ю. Смолич).
2. Не змазаний чим-небудь рідким або жирним (про віз, колесо і т. ін.).
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить (прислів'я);
Потяг смикнувся і рушив, заскигливши знову своїми немазаними колесами (Олесь Досвітній);
Немазані чоботи порепались (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)