Словник української мови у 20 томах

немагнітний

НЕМАГНІ́ТНИЙ, а, е.

З низькою магнітною проникністю.

До немагнітних матеріалів належать більшість металів і сплавів (зокрема й деякі сталі), полімери, дерево тощо (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. немагнітний — немагні́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. немагнітний — -а, -е. Що не володіє магнітними властивостями; не піддається намагнічуванню. Немагнітний метал. Немагнітне судно.  Великий тлумачний словник сучасної мови