немагнітний

немагні́тний

-а, -е.

Що не володіє магнітними властивостями; не піддається намагнічуванню. Немагнітний метал. Немагнітне судно.

Значення в інших словниках

1. немагнітний — немагні́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. немагнітний — НЕМАГНІ́ТНИЙ, а, е. З низькою магнітною проникністю. До немагнітних матеріалів належать більшість металів і сплавів (зокрема й деякі сталі), полімери, дерево тощо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах