немагнітний

НЕМАГНІ́ТНИЙ, а, е.

З низькою магнітною проникністю.

До немагнітних матеріалів належать більшість металів і сплавів (зокрема й деякі сталі), полімери, дерево тощо (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немагнітний — немагні́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немагнітний — -а, -е. Що не володіє магнітними властивостями; не піддається намагнічуванню. Немагнітний метал. Немагнітне судно. Великий тлумачний словник сучасної мови