немилостивий
НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що немилосе́рдний.
Вийде [Варка] між люди здається, .. що от оступлять її осудливі, немилостиві й правії душі, й нікуди їй вже бігти буде… (Вовчок, І, 1955, 169);
Билося дерево громом немилостивим в люту осінню ніч, валилося в пропасть бездонну (Хотк., II, 1966, 155).
Словник української мови (СУМ-11)