немилостиво
НЕМИ́ЛОСТИ́ВО. Присл. до неми́лости́вий.
А що вже наймита маленького, то він [хазяїн] поїдав немилостиво (Вовчок, І, 1955, 296);
Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність, і критиковано різко, немилостиво (Хотк., II, 1966, 279).
Словник української мови (СУМ-11)