неминучість

НЕМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до немину́чий.

Ленін розвинув і поглибив вчення Маркса і Енгельса про неминучість загибелі капіталізму і перемоги соціалізму (Наука.., 4, 1960, 10);

[Стьопа:] Він [Платон] одводить її [смерті] холодну руку, розриває кордони жорстокої неминучості (Корн., І, 1955, 87);

Бульба стоїть вражений почутим.. Страшна дійсність постала перед його духовним поглядом у всій своїй суворій неминучості… (Довж., І, 1958, 237).

Значення в інших словниках

1. неминучість — немину́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неминучість — -чості, ж. Абстр. ім. до неминучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неминучість — НЕМИНУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до немину́чий. Бульба стоїть вражений почутим .. Страшна дійсність постала перед його духовним поглядом у всій своїй суворій неминучості... (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
4. неминучість — Немину́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. неминучість — Неминучість, -чости ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.  Словник української мови Грінченка