немитий

НЕМИ́ТИЙ, а, е. Якого ніхто не мив; брудний.

В пекарні було неохайно.. На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння — горщиків, мисок, ложок (Коцюб., І, 1955, 64);

Враз на крайнебі з’явилася хмарка: така невеличка, мізерна, немовби клубок або жмут немитої білої вовни (Дн. Чайка, Тв., 1960, 172);

Нещадно ганяла [Шура] неохайних за немиті руки, за нестрижені чуби, за брудні казанки (Гончар, III, 1959, 194);

// Який не вмивався або не мився.

— Ми всі ходимо вже по тижневі немиті, а наші діти в’януть та гинуть зо спраги (Фр., IV, 1950, 100).

Значення в інших словниках

1. немитий — неми́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. немитий — див. брудний  Словник синонімів Вусика
3. немитий — -а, -е. Якого ніхто не мив; брудний. || Який не вмивався або не мився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. немитий — НЕМИ́ТИЙ, а, е. Якого ніхто не мив; брудний. В пекарні було неохайно .. На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння – горщиків, мисок, ложок (М.  Словник української мови у 20 томах