неморальність
НЕМОРА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до немора́льний.
О. Альойзій аж почервонів зі зворушення. Ще з більшим завзяттям доказував Миколі про неморальність перекупства [при виборах] (Март., Тв., 1954, 171);
— Наш реалізм осяяний комуністичним ідеалом, що є тією ідейно-мистецькою вершиною, з якої художник оцінює явища життя і дії своїх героїв, судить про моральність чи неморальність дій і вчинків людей (Літ. газ., 18. І 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)