немощі
НЕ́МОЩІ, ів, мн. Те саме, що не́міч.
— На кого ж ми тепер зостаємось? і хто нас у старості та немощах догляне? — питала ще таки Настя (Кв.-Осн., II, 1956, 90);
Їхні [палаців] господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Стельмах, І, 1962, 282).
Словник української мови (СУМ-11)