Словник української мови в 11 томах

немудрий

НЕМУ́ДРИЙ, а, е.

1. Із звичайними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний.

Ми [ученики] привикли до немудрих учителів (Фр., IV, 1950, 219);

Верига боязко зирнув на Кривоноса; за козацьку честь він міг і шаблею повчити немудрих гречкосіїв (Панч, Гомон. Україна, 1954, 28);

// у знач. ім. нему́дрі, рих, мн. Люди із звичайними розумовими здібностями.

Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засядуть, і премудрих Немудрі одурять! (Шевч., І, 1963, 331).

2. Позбавлений складності.

Дудник квапився хутчій скінчити свій перерваний розмовою немудрий туалет (Кач., Вибр., 1947, 34);

Спасибі, милі пташенята, ..За те, що ваш немудрий, чесний спів Дає нам стільки втіхи й насолоди! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 64);

// Простий своєю будовою, своїм обладнанням, складом і т. ін.

Чи пташину яку спіймає котрий [хлопець], чи змайструє яку немудру іграшку, та ще як нема в своїй сім’ї малечі, — ото й несе в школу Павлуші (Головко, II, 1957, 261);

Дідусь робив людям вулики і лагодив немудру сільську машинерію (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 179);

// Який легко можна зрозуміти, сприйняти, засвоїти; нескладний.

Ярина була добріша за Одарку і показала Василині немудру справу коло самовара (Н.-Лев., II, 1956, 49);

Так іноді поеми всі віддав би За кілька слів нерівних, гарячкових, Повитих гнівом, радістю, любов’ю, Немудрих слів, сильніших за премудрі! (Рильський, І, 1960, 248);

// Позбавлений будь-якої розкоші, багатства; досить скромний.

Вуйко встиг давно вже пообідати свій немудрий обід, відпочив трохи й косу підклепав… (Кос., Новели, 1962, 120);

Невеличкий похідний чемоданчик Борового було вже зібрано. Лежало там усе немудре майно студента (Грим., Незакінч. роман, 1962, 191);

// Простий формою та змістом.

Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 86);

// Який не потребує великих зусиль, уміння, хисту і т. ін.

Наступного дня взялася Савета за немудрі свої обов’язки: випрала перепріле від бруду й поту шмаття трьох чоловіків, навела сякий-такий лад (Бабляк… Вишн. сад, 1960, 280).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. немудрий — нему́дрий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. немудрий — Нерозумний; (механізм) простий, нескладний, (обід) скромний, непишний.  Словник синонімів Караванського
  3. немудрий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  4. немудрий — -а, -е. 1》 Із пересічними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. || у знач. ім. немудрі, -рих, мн. Люди з пересічними розумовими здібностями. 2》 Позбавлений складності. || Простий своєю будовою, своїм обладнанням, складом і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. немудрий — НЕМУ́ДРИЙ, а, е. 1. Із середніми розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. Ми [ученики] привикли до немудрих учителів (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. немудрий — ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  7. немудрий — Немудрий, -а, -е 1) Глупый, безтолковый. 2) Немудреный. Привітай же в своїй главі і мою вбогу лепту — думу немудрую. Шевч.  Словник української мови Грінченка