немічність
НЕ́МІЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до не́мічний.
Сила і немічність, — Все тут [на кладовищі] уляглося, Все пішло у вічність (Щог., Поезії, 1958, 162);
Хотіли настановити Гаркушу волосним старостою — відмовився, зіславшись на немічність, вже ноги, мовляв, не носять (Гончар, І, 1959, 344).
Словник української мови (СУМ-11)