немічно

НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний.

[Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять бпги… (Л. Укр., II, 1951, 465);

Цюкає сапою Федорка. А самій здається — немічно, мляво якось цюкає… (Головко, І, 1957, 216);

Немічно блимала під стелею лампочка (Донч., VI, 1957, 422);

Розмову, яку намагалися вести уповноважений з Романом, тягли вони нудно й немічно (Панч, II, 1956, 408).

Значення в інших словниках

1. немічно — не́мічно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. немічно — Присл. до немічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. немічно — НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний. [Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять боги... (Леся Українка); Цюкає сапою Федорка. А самій здається – немічно, мляво якось цюкає... (А.  Словник української мови у 20 томах