немічно

НЕ́МІЧНО.

Присл. до не́мічний.

[Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять боги... (Леся Українка);

Цюкає сапою Федорка. А самій здається – немічно, мляво якось цюкає... (А. Головко);

Немічно блимала під стелею лампочка (О. Донченко);

Розмову, яку намагалися вести уповноважений з Романом, тягли вони нудно й немічно (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. немічно — не́мічно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. немічно — Присл. до немічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. немічно — НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний. [Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять бпги… (Л. Укр., II, 1951, 465); Цюкає сапою Федорка.  Словник української мови в 11 томах