1. Словник української мови у 20 томах

немічно

НЕ́МІЧНО.

Присл. до не́мічний.

[Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять боги... (Леся Українка);

Цюкає сапою Федорка. А самій здається – немічно, мляво якось цюкає... (А. Головко);

Немічно блимала під стелею лампочка (О. Донченко);

Розмову, яку намагалися вести уповноважений з Романом, тягли вони нудно й немічно (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немічно — не́мічно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. немічно — Присл. до немічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немічно — НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний. [Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять бпги… (Л. Укр., II, 1951, 465); Цюкає сапою Федорка. Словник української мови в 11 томах