немічний

НЕ́МІЧНИЙ, а, е.

1. Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабкий, безсилий.

Як став [дід Улас] старий, немічний, та ще й захорував до того, – так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба... (Панас Мирний);

– Побудь хоч трохи зі мною, – в благанні простягнула немічні руки [Ганна]. – Ще ж рано... (М. Стельмах);

Шкапина була така немічна, що не витримала довгих торгів (Є. Кравченко);

* Образно. Італія вчинила злодійський напад на немічну, неозброєну Абіссінію (Н. Рибак);

// Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений.

Марія .. зібралася з силою, ввійшла в хату і, немічна, лягла біля сина (С. Чорнобривець);

// у знач. ім. не́мічний, ного, ч. Слабка, безсила людина.

Запальна штука – спорт. Вона захоплює і малого, і старого, і немічного (Остап Вишня);

// Те саме, що хво́рий.

Лежить вона, висохла й немічна, у ліжку і слабим старечим голосом просить: – Дай мені води, дочко. Води... (І. Цюпа);

– Я не могла прийти раніше, Інно, – відповідала Марія якимсь винуватим голосом. – Ти ж знаєш, що в мене мама немічна... (Д. Ткач);

// у знач. ім. не́мічні, них, мн. Хворі люди.

Незабаром до приватного лікаря чергами потяглися на візках і на милицях немічні і каліки (Яків Баш);

// Який свідчить про безсилість, слабкість кого-небудь.

Вигляд у неї був розгублений, немічний, лиця раптом покрилися наче вапном і губи посиніли, як у мертвяка (Г. Епік);

Вранці, після таких ночей, він мав зовсім хворий, немічний вигляд (Н. Рибак);

// Який погано росте, малого розміру, не наповнений соками (про рослину); чахлий.

На лану ліворуч .. витикається де-не-де сухорляве, немічне кукурудзиння... (Остап Вишня);

Вибирати ні з чого. Що не буряк, то немічний корінець, багатий лише на гичку (М. Руденко).

2. Неспроможний, нездатний зробити що-небудь, справитися своїми силами з чимсь; безпорадний.

Скільки разів мені потім в житті доводилось спостерігати, як юнаки з очевидною ерудицією .. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко);

– Доки ми будемо отаке терпіти? .. що ми, як сліпі кошенята, нічого не можемо вдіяти проти них. Чи, може, ми такі кволі та немічні? (А. Шиян).

3. перен. Незначний, слабкий силою свого вияву.

З неї [хмари] неохоче вивертався немічний грім (М. Стельмах);

Місяць вже ховався по той бік муру парку й немічним скісним промінням освітлював просіку й палац (Ю. Смолич);

Немічного голосу його не чути за басами, але по скривленому ротові видно, що він також співає (Григорій Тютюнник);

// Ледь помітний.

Журба на мить розгубився, але швидко переміг розгубленість, видавив немічну посмішку (Г. Епік);

// Тьмяний (про світло і т. ін.).

Максим слово в слово повторював у пам'яті слова тієї листівки, написаної на клаптику паперу при немічному світлі каганця (Н. Рибак).

4. перен. Незадовільний у художньому відношенні, позбавлений майстерності; недосконалий.

Активний наступ повела критика проти сірих, інертних, художньо немічних творів, ремісницьких підробок під літературу (з газ.).