немічний

Слабкий, безсилий, знесилений, КВОЛИЙ, з. нездолящий, с. НЕДУЖИЙ; (- рослину) зниділий; (у дії) безпорадний; (- міру вияву) незначний, слабенький, ледь помітний; (- світло) тьмяний; (твір) недосконалий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

немічний — не́мічний прикметник Орфографічний словник української мови
немічний — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
немічний — [нем'ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
немічний — -а, -е. 1》 Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. || Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений. || у знач. ім. немічний, -ного, ч. Слаба, безсила людина. || Те саме, що хворий. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
немічний — НЕ́МІЧНИЙ, а, е. 1. Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабкий, безсилий. Як став [дід Улас] старий, немічний, та ще й захорував до того, – так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба... Словник української мови у 20 томах
немічний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
немічний — Не́мічний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
немічний — НЕ́МІЧНИЙ, а, е. 1. Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. Як став [дід Улас] старий, немічний, та ще й захорував до того, — так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба… (Мирний, І, 1949. Словник української мови в 11 томах