1. Великий тлумачний словник сучасної мови

немічний

не́мічний

-а, -е.

1》 Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий.

|| Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений.

|| у знач. ім. немічний, -ного, ч. Слаба, безсила людина.

|| Те саме, що хворий.

|| у знач. ім. немічні, -них, мн. Хворі люди.

|| Який свідчить про безсилість, слабість кого-небудь.

|| Який погано росте, малого розміру, не наповнений соками (про рослину); чахлий.

2》 Неспроможний, нездатний зробити що-небудь, впоратися самотужки з чимось; безпорадний.

3》 перен. Незначний, слабий силою свого вияву.

|| Ледь помітний.

|| Тьмяний (про світло і т. ін.).

4》 перен. Незадовільний у художньому відношенні, позбавлений майстерності; недосконалий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немічний — не́мічний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немічний — Слабкий, безсилий, знесилений, КВОЛИЙ, з. нездолящий, с. НЕДУЖИЙ; (- рослину) зниділий; (у дії) безпорадний; (- міру вияву) незначний, слабенький, ледь помітний; (- світло) тьмяний; (твір) недосконалий. Словник синонімів Караванського
  3. немічний — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
  4. немічний — [нем'ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. немічний — НЕ́МІЧНИЙ, а, е. 1. Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабкий, безсилий. Як став [дід Улас] старий, немічний, та ще й захорував до того, – так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба... Словник української мови у 20 томах
  6. немічний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. немічний — Не́мічний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. немічний — НЕ́МІЧНИЙ, а, е. 1. Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. Як став [дід Улас] старий, немічний, та ще й захорував до того, — так його й одпустили з двору, щоб не переводив даремно панського хліба… (Мирний, І, 1949. Словник української мови в 11 томах