немічно
НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний.
[Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять бпги… (Л. Укр., II, 1951, 465);
Цюкає сапою Федорка. А самій здається — немічно, мляво якось цюкає… (Головко, І, 1957, 216);
Немічно блимала під стелею лампочка (Донч., VI, 1957, 422);
Розмову, яку намагалися вести уповноважений з Романом, тягли вони нудно й немічно (Панч, II, 1956, 408).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- немічно — не́мічно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- немічно — Присл. до немічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- немічно — НЕ́МІЧНО. Присл. до не́мічний. [Панса (немічно спираючись на Люцієву руку):] Мій сину, нехай тебе благословлять боги... (Леся Українка); Цюкає сапою Федорка. А самій здається – немічно, мляво якось цюкає... (А. Словник української мови у 20 томах