Словник української мови в 11 томах

ненавмисне

НЕНАВМИ́СНЕ. Присл. до ненавми́сний.

Воля ненавмисне розбив термометра, коли струшував (Ю. Янов., II, 1954, 33);

Дівчина ненавмисне торкнулась зірчастої дірочки на носку [сандалика] (Ів., Вел. очі, 1956, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ненавмисне — ненавми́сне прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. ненавмисне — Присл. до ненавмисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненавмисне — НЕНАВМИ́СНЕ. Присл. до ненавми́сний. Воля ненавмисне розбив термометра, коли струшував (Ю. Яновський); Дівчина ненавмисне торкнулась зірчастої дірочки на носку [сандалика] (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
  4. ненавмисне — ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О.  Словник синонімів української мови
  5. ненавмисне — Ненавми́сне, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)