ненажерний
НЕНАЖЕ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ненаже́рливий.
Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Горд., II, 1959, 14);
Біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (Уп., Вірші.., 1957, 173);
Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рильський, III, 1961, 152).
Словник української мови (СУМ-11)