1. Словник української мови в 11 томах

ненажерний

НЕНАЖЕ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ненаже́рливий.

Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Горд., II, 1959, 14);

Біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (Уп., Вірші.., 1957, 173);

Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Рильський, III, 1961, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненажерний — нена́жерний прикметник ненаже́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. ненажерний — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
  3. ненажерний — -а, -е, рідко. Те саме, що ненажерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ненажерний — НЕНА́ЖЕРНИЙ, НЕНА́ЖИРНИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  5. ненажерний — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови