ненажерний

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм., НЕВСИТИ́МИЙ рідше, НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, НЕСИ́ТИЙ рідше, ЗАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАГРЕ́БИСТИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше. Всі вони (родичі княгині Ольги) жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); — Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем'я (людей) поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра — виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають (Саливон з Гнатом) давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). — Пор. 1. скупи́й.

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненажерний — нена́жерний прикметник ненаже́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. ненажерний — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
  3. ненажерний — -а, -е, рідко. Те саме, що ненажерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ненажерний — НЕНА́ЖЕРНИЙ, НЕНА́ЖИРНИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  5. ненажерний — НЕНАЖЕ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ненаже́рливий. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Горд., II, 1959, 14); Біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (Уп., Вірші.. Словник української мови в 11 томах