ненастанно
НЕНАСТА́ННО. Присл. до ненаста́нний.
Надворі падав сніг, тихо, ненастанно (Фр., VII, 1951, 407);
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде (Рильський, III, 1961, 211).
Словник української мови (СУМ-11)