ненастанний

НЕНАСТА́ННИЙ, а, е. Який ніколи не припиняється, існує, діє постійно, безперервно; безнастанний.

В класі.. стояла ненастанна тривога, лунав крик, і плач, і лемент (Фр., IV, 1950, 224);

Помалу, непомітно, з незначних на вигляд, але гірких в своїх наслідках дрібниць, виробилося між матір’ю і дочкою ненастанне непорозуміння (Кобр., Вибр., 1954, 12);

— Чого сумуєш всяк час? Глянь: сивина од журби ненастанної В чорній косі повилась? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 286).

Значення в інших словниках

1. ненастанний — ненаста́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненастанний — див. БЕЗНАСТАННИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. ненастанний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. ненастанний — -а, -е. Який ніколи не припиняється, існує, діє постійно, безперервно; безнастанний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ненастанний — НЕНАСТА́ННИЙ, а, е. Який ніколи не припиняється, існує, діє постійно, безперервно; безперервний, безупинний, безперестанний, безнастанний. В класі .. стояла ненастанна тривога, лунав крик, і плач, і лемент (І.  Словник української мови у 20 томах
6. ненастанний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
7. ненастанний — Ненаста́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)