ненасить

НЕНА́СИ́ТЬ, і, ж., рідко. Велика жадоба, потяг, прагнення до чого-небудь.

Допалася вона [француженка] до мови, як ужака до молока… Світе мій, яка ненасить! (Вовчок, І, 1955, 374);

У вас до праці ненасить, — І праця кличе вас, як мати, Орати, сіяти, косить, Тесать, копати, будувати!.. (Рильський, І, 1956, 305).

Значення в інших словниках

1. ненасить — нена́си́ть іменник жіночого роду велика жадоба, потяг, прагнення до чого-небудь рідко  Орфографічний словник української мови
2. ненасить — -і, ж., рідко. Велика жадоба, потяг, прагнення до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненасить — НЕНА́СИ́ТЬ, і, ж., рідко. Велика жадоба, потяг, прагнення до чого-небудь. Допалася вона [француженка] до мови, як ужака до молока... Світе мій, яка ненасить! (Марко Вовчок); У вас до праці ненасить, – І праця кличе вас, як мати, Орати, сіяти, косить, Тесать, копати, будувати!.. (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах