необмежений

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Який не має видимих меж; безмежний.

Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом (Коцюб., І, 1955, 112);

// Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки.

Необмеженої власті [у звірячім царстві] ніхто не мав, а кождий їв тілько того, кого міг зловити (Фр., III, 1950, 228);

Усі члени партії при виборах мають необмежене право відводу кандидатів і критики останніх (Статут КПРС, 1961, 12).

2. Дуже великий щодо кількості, ступеня вияву.

Запаси вапняку в Криму необмежені (Наука.., 11, 1956, 13);

Степан Онуфрійович і справді вважав себе за людину незвичайних здібностей і необмежених можливостей (Збан., Переджнив’я, 1960, 215).

Значення в інших словниках

1. необмежений — необме́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необмежений — Нелімітований; (- шанси) безмежний; (- владу) безконтрольний, абсолютний, без меж <�обмежень>; (- довіру) повний, цілковитий.  Словник синонімів Караванського
3. необмежений — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
4. необмежений — [неиобмежеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. необмежений — -а, -е. 1》 Який не має видимих меж; безмежний. || Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки. Необмежена відповідальність — зобов'язання відповідати по своїм зобов'язанням усім власним набутком. 2》 Дуже великий щодо кількості, ступеня вияву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. необмежений — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Який не має видимих меж; безмежний. Заґеґали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом (М. Коцюбинський); // Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки.  Словник української мови у 20 томах
7. необмежений — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови