необмежений

необме́жений

-а, -е.

1》 Який не має видимих меж; безмежний.

|| Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки.

Необмежена відповідальність — зобов'язання відповідати по своїм зобов'язанням усім власним набутком.

2》 Дуже великий щодо кількості, ступеня вияву.

Значення в інших словниках

1. необмежений — необме́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необмежений — Нелімітований; (- шанси) безмежний; (- владу) безконтрольний, абсолютний, без меж <�обмежень>; (- довіру) повний, цілковитий.  Словник синонімів Караванського
3. необмежений — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
4. необмежений — [неиобмежеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. необмежений — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Який не має видимих меж; безмежний. Заґеґали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом (М. Коцюбинський); // Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки.  Словник української мови у 20 томах
6. необмежений — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. необмежений — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Який не має видимих меж; безмежний. Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом (Коцюб., І, 1955, 112); // Який не має обмежень, не поставлений ні в які рамки.  Словник української мови в 11 томах