необстріляний
НЕОБСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Який не був у боях, не звик до бойової обстановки, до стрільби.
Він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк. Надіється, що має кращі, ніж у Сагайди, командирські дані (Гончар, III, 1959, 332);
// перен. Який не має досвіду в чому-небудь; молодий, недосвідчений.
Згодом в літературні лави щедро хлюпнуло необстріляною молоддю з молодих ще тоді робітфаків (Вітч., 11, 1967, 165).
Словник української мови (СУМ-11)