неоглядний
НЕОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неосяжний, неозорий.
Неоглядне поле за селом прослалося (Горд., Чужу ниву.., 1947, 227);
Перед очима простиралося неоглядне море (Жур., Звич. турботи, 1960, 39).
Словник української мови (СУМ-11)