неогороджений
НЕОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що необгоро́джений.
Вона [хатина] стояла край села, неогороджена, без тину (Сос., Солов. далі, 1957, 87).
Словник української мови (СУМ-11)НЕОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що необгоро́джений.
Вона [хатина] стояла край села, неогороджена, без тину (Сос., Солов. далі, 1957, 87).
Словник української мови (СУМ-11)