неодим
НЕОДИ́М, у, ч., хім. Сріблястий метал з жовтуватим відтінком, який повільно окислюється на повітрі, реагує з водою, кислотами і т. ін.; використовується при виробництві скла.
Словник української мови (СУМ-11)НЕОДИ́М, у, ч., хім. Сріблястий метал з жовтуватим відтінком, який повільно окислюється на повітрі, реагує з водою, кислотами і т. ін.; використовується при виробництві скла.
Словник української мови (СУМ-11)