неодночасно

НЕОДНОЧА́СНО. Присл. до неодноча́сний.

Неоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Янов., II, 1954, 165).

Значення в інших словниках

1. неодночасно — неодноча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неодночасно — Присл. до неодночасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неодночасно — НЕОДНОЧА́СНО. Присл. до неодноча́сний. Неоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах