неозорий
НЕОЗО́РИЙ, а, е. Якого не можна осягнути поглядом, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неосяжний.
Неозора плантація зеленим соковитим листом виблискує на сонці (Горд., Цвіти.., 1951, 25);
Вітчизно неозора, Ти всім нам дорога! (Шпорта, Твої літа, 1950, 168);
Неозорий краєвид розкинувся ген-ген до обрію (Донч., V, 1957, 82);
// перен. Великий, необмежений щодо можливостей.
Кібернетика — наука молода. Перед нею неозорі перспективи розвитку (Знання.., 1, 1966, 2).
Словник української мови (СУМ-11)