неокантіанець

НЕОКАНТІА́НЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства.

З позицій цільного філософського матеріалізму Чернишевський боровся з неокантіанцями, позитивістами та іншими представниками ідеалістичних течій (Ком. Укр., 12, 1966, 42).

Значення в інших словниках

1. неокантіанець — неокантіа́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. неокантіанець — -нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неокантіанець — НЕОКАНТІА́НЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник неокантіанства.  Словник української мови у 20 томах