неокраїй
НЕОКРА́ЇЙ, я, є, поет. Те саме, що безкра́їй 1.
Знов я на землю дивлюсь неокраю (Мал., Серце.., 1959, 61);
О, наш професоре! Не знаю, Які слова мені знайти, Щоб труд ваш, славу неокраю В пісні, як в бронзу, возвести (Шпорта, Запоріжці, 1952, 43).
Словник української мови (СУМ-11)