неокраїй

НЕОКРА́ЇЙ, я, є, поет.

Який не має видимих меж (про простір); безкраїй (у 1 знач.), безмежний (у 1 знач.).

Знов я на землю дивлюсь неокраю (А. Малишко);

О, наш професоре! Не знаю, Які слова мені знайти, Щоб труд ваш, славу неокраю В пісні, як в бронзу, возвести (Я. Шпорта).

Значення в інших словниках

1. неокраїй — неокра́їй прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неокраїй — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
3. неокраїй — -я, -є, поет. Те саме, що безкраїй 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неокраїй — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. неокраїй — НЕОКРА́ЇЙ, я, є, поет. Те саме, що безкра́їй 1. Знов я на землю дивлюсь неокраю (Мал., Серце.., 1959, 61); О, наш професоре! Не знаю, Які слова мені знайти, Щоб труд ваш, славу неокраю В пісні, як в бронзу, возвести (Шпорта, Запоріжці, 1952, 43).  Словник української мови в 11 томах