непереборний
НЕПЕРЕБО́РНИЙ, а, е. Якого не можна подолати, перебороти, якому не можна протистояти.
На Таню.. раптом напав глибокий непереборний смуток (Ряб., Жайворонки, 1957, 134);
Сила народу — непереборна. Буде так, як хочуть мільйони (Тич., III, 1957, 392).
Словник української мови (СУМ-11)