непереборно
НЕПЕРЕБО́РНО. Присл. до неперебо́рний.
Він раптом.. усміхнувся своєю м’якою, милою усмішкою, що завжди так непереборно вабила до нього (Горький, Про л-ру, 1949, 98).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПЕРЕБО́РНО. Присл. до неперебо́рний.
Він раптом.. усміхнувся своєю м’якою, милою усмішкою, що завжди так непереборно вабила до нього (Горький, Про л-ру, 1949, 98).
Словник української мови (СУМ-11)