непереливки
НЕПЕРЕ́ЛИВКИ, присудк. сл., розм. Важко, скрутно приходиться комусь.
Бачить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (Фр., VI, 1951, 83);
Килина — добра душа. Коли в когось непереливки — останнім поділиться (Руд., Вітер.., 1958, 159);
Водій таксі, забачивши, що непереливки, увімкнув газ (Рудь, Гомін.., 1959, 20).
Словник української мови (СУМ-11)