неписаний
НЕПИ́САНИЙ, а, е. Який існує за звичаєм, за традицією; не установлений, не прийнятий офіційно.
Тася вже знала найменші подробиці внутрішнього життя ринку, його правила й розпорядки, його неписані закони (Дмит., Розлука, 1957, 176);
Кожен сквер у цьому місті мав свій неписаний статут (Руд., Остання шабля, 1959, 105).
Словник української мови (СУМ-11)