Словник української мови в 11 томах

неповорушний

НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал. Нерухомий, непорушний.

Ідеш отак рано.. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (Коб., III, 1956, 25).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неповорушний — неповору́шний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. неповорушний — -а, -е, діал. Нерухомий, непорушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповорушний — НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал. Нерухомий, непорушний. Ідеш отак рано .. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах