неповорушний

НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал.

Нерухомий, непорушний.

Ідеш отак рано .. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. неповорушний — неповору́шний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. неповорушний — -а, -е, діал. Нерухомий, непорушний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповорушний — НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал. Нерухомий, непорушний. Ідеш отак рано.. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (Коб., III, 1956, 25).  Словник української мови в 11 томах