неповторимо
НЕПОВТОРИ́МО. Присл. до неповтори́мий.
День одсіяв неповторимо, в степах розлив зорі вино (Сос., Щастя.., 1962, 160).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПОВТОРИ́МО. Присл. до неповтори́мий.
День одсіяв неповторимо, в степах розлив зорі вино (Сос., Щастя.., 1962, 160).
Словник української мови (СУМ-11)