непогода
НЕПО́ГОДА, и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода.
Неначе ворон той летячи Про непогоду людям кряче, Так я про сльози та печаль (Шевч., II, 1963, 116);
Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (Тесл., Вибр., 1950, 44);
Поривами дув вітер, віщуючи холод та непогоду… (Ткач, Арена, 1960, 49).
Словник української мови (СУМ-11)