Словник української мови в 11 томах

непогода

НЕПО́ГОДА, и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода.

Неначе ворон той летячи Про непогоду людям кряче, Так я про сльози та печаль (Шевч., II, 1963, 116);

Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (Тесл., Вибр., 1950, 44);

Поривами дув вітер, віщуючи холод та непогоду… (Ткач, Арена, 1960, 49).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непогода — непого́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. непогода — див. негода  Словник синонімів Вусика
  3. непогода — -и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непогода — НЕПОГО́ДА, и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода. Неначе ворон той летячи Про непогоду людям кряче, Так я про сльози та печаль (Т. Шевченко); Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (А. Тесленко); Поривами дув вітер, віщуючи холод та непогоду... (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
  5. непогода — НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В.  Словник синонімів української мови