непогода

НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Стус); Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене (П. Грабовський); Галицька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. сльота́.

Значення в інших словниках

1. непогода — непого́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непогода — див. негода  Словник синонімів Вусика
3. непогода — -и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непогода — НЕПОГО́ДА, и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода. Неначе ворон той летячи Про непогоду людям кряче, Так я про сльози та печаль (Т. Шевченко); Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (А. Тесленко); Поривами дув вітер, віщуючи холод та непогоду... (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
5. непогода — НЕПО́ГОДА, и, ж. Погана (холодна, дощова, вітряна) погода; негода. Неначе ворон той летячи Про непогоду людям кряче, Так я про сльози та печаль (Шевч., II, 1963, 116); Надворі непогода, дощ, а в хаті учителя тепло й привітно (Тесл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах