неподатний

НЕПОДАТНИ́Й, а́, е́. У царській Росії — якого не зобов’язували платити податі; неоподатковуваний.

Значення в інших словниках

1. неподатний — неподатни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неподатний — -а, -е. У царській Росії – якого не зобов'язували платити податі; неоподатковуваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неподатний — НЕПОДА́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непода́тливий. Густе неподатне волосся спадало їй дрібними кучерями на чоло, а коротка груба коса теліпалась при скорих рухах (О. Кобилянська). НЕПОДАТНИ́Й, а́, е́. У царській Росії – якого не зобов'язували платити податі; неоподатковуваний.  Словник української мови у 20 томах