Словник української мови в 11 томах

неподобно

НЕПОДО́БНО. Присл. до неподо́бний.

[Марція:] І що за дикий звичай — виявляти так неподобна тугу? (Л. Укр., III, 1952, 179).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неподобно — неподо́бно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неподобно — Присл. до неподобний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неподобно — НЕПОДО́БНО. Присл. до неподо́бний. [Марція:] І що за дикий звичай – виявляти так неподобно тугу? (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  4. неподобно — Неподо́бно нар. 1) Не сходно, не похоже. 2) Не такъ, какъ нужно, плохо.  Словник української мови Грінченка