непокараний

НЕПОКА́РАНИЙ, а, е. Якого не покарали.

Значить, мовчання непокараних злочинців було ще однією спробою замилити всім очі? (Шовк., Інженери, 1956, 33).

Значення в інших словниках

1. непокараний — непока́раний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непокараний — -а, -е. Якого не покарали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непокараний — НЕПОКА́РАНИЙ, а, е. Якого не покарали. Значить, мовчання непокараних злочинців було ще однією спробою замилити всім очі? (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах