непокритий

НЕПОКРИ́ТИЙ, а, е.

1. Не застелений зверху чим-небудь.

За непокритими, похололими за ніч столами.. сиділи люди (Стельмах, І, 1962, 3).

2. Який не має покрівлі, накриття.

Кругом тих палаців — непокриті халупи, обідраний, голодний і холодний люд (Стор., І, 1957, 127);

Вийшов [Левко] на подвір’я до коней, що стояли в свіжозведеній, ще непокритій стаєньці (Стельмах, Хліб.., 1959, 618).

3. Без головного убору.

Долі, в тіні руїни, сиділа жінка в жалобі, з чорним непокритим волоссям (Коцюб., II, 1955, 403);

Дід ішов з непокритою головою (Донч., VI, 1957, 60);

На кручі з’явився хлопець верхи на коні, з вигорілим від сонця білим непокритим чубом (Юхвід, Оля, 1959, 16).

4. Який не має на собі одягу або якогось іншого покриття.

Падає [світло ] дівчатам на біляві простоволосі голови, на худі непокриті плечі (Л. Укр., IV, 1954, 212);

Рубались предки в давнину з непокритими грудьми (Довж., І, 1958, 325).

Значення в інших словниках

1. непокритий — непокри́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непокритий — -а, -е. 1》 Не застелений зверху чим-небудь. 2》 Який не має покрівлі, накриття. 3》 Без головного убору. 4》 Який не має на собі одягу або якогось іншого покриття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непокритий — НЕПОКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Не застелений зверху чим-небудь. За непокритими, похололими за ніч столами .. сиділи люди (М. Стельмах). 2. Який не має покрівлі, накриття. Кругом тих палаців – непокриті халупи, обідраний, голодний і холодний люд (О.  Словник української мови у 20 томах
4. непокритий — НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити...  Словник синонімів української мови